Полінуклеотидні ін’єкції обіцяють зробити шкіру більш зволоженою, пружною і гладкою. Поруч із ними стрімко зростає асортимент кремів, сироваток і масок із PDRN, а вислів «ДНК лосося» вже став упізнаваним б’юті-терміном. За однаковими літерами, однак, можуть стояти зовсім різні продукти: в’язкий препарат для введення в шкіру і косметичний засіб, який наносять на її поверхню. Результат залежить від складу, способу доставлення і даних саме про готову формулу.

У матеріалі про регенеративну косметологію ми вже розібрали, чим фізіологічне оновлення шкіри відрізняється від загоєння та чому слово «регенерація» потребує точності. Тепер зосередимося на PN і PDRN: чим вони відрізняються, що відбувається після ін’єкції, як оцінювати обіцяний ефект і чому сироватка з PDRN не є домашньою версією ін’єкційної процедури.

PN і PDRN: що ховається за назвою

Полінуклеотиди, або PN, - це довгі ланцюги з багатьох нуклеотидів. В естетичній медицині зазвичай мають на увазі високоочищені ланцюги ДНК. PDRN, або polydeoxyribonucleotide, частіше називають суміш коротших фрагментів ДНК. Традиційною сировиною слугують статеві клітини лососевих риб, з яких видаляють білки та інші домішки, а ДНК очищають і фрагментують до потрібного діапазону.

Популярна назва «ДНК лосося» розповідає лише про походження. На властивості препарату впливають молекулярна маса і довжина фрагментів, концентрація, ступінь очищення, в’язкість, спосіб стабілізації та додаткові компоненти. Наприклад, формула з гіалуроновою кислотою може давати інше раннє зволоження і механічне згладжування, ніж препарат без неї.

Єдиної міжнародної межі між PN і PDRN поки немає, а в публікаціях ці терміни нерідко перетинаються. У 2025 році автори одного з оглядів запропонували орієнтуватися на молекулярну масу 1500 кДа: коротші полімери називати PDRN, довші - PN. Це зручна наукова пропозиція, але не регуляторний стандарт. Тому напис PN або PDRN на упаковці варто читати разом із характеристиками конкретного продукту.

Що відбувається після введення

PN і PDRN - не дві принципово різні речовини. Обидва складаються з ланцюгів дезоксирибонуклеотидів, але у PN ці ланцюги довші, а у PDRN - коротші. Через це відразу після введення вони поводяться дещо по-різному.

PN відрізняються вираженішими фізико-хімічними властивостями довгих ланцюгів. Вони утримують воду й впливають на в’язкоеластичність введеної формули, створюючи у місці ін’єкції тимчасове гідратоване середовище. Потім ферменти поступово розрізають їх на коротші фрагменти, а далі - на нуклеотиди й нуклеозиди. Частину продуктів розщеплення клітини можуть повторно використовувати для синтезу власних нуклеїнових кислот.

PDRN уже складається з коротших ланцюгів, тому утримання води не вважають його головною властивістю. Після введення він також розщеплюється на менші компоненти, які можуть залучатися до клітинного обміну. Один із найкраще досліджених механізмів фармакологічного PDRN пов’язаний з активацією аденозинових A2A-рецепторів. У дослідженнях загоєння цей шлях асоціюють із регуляцією запальної відповіді, утворенням VEGF, ангіогенезом і відновленням тканин.

Схема: що відбувається в шкірі після ін'єкцій PN та PDRN

Рис. Схематичне зображення шляхів перетворення PN та PDRN у шкірі

Отже, різниця між PN і PDRN найпомітніша на початку: довгі ланцюги PN сильніше впливають на гідратацію та в’язкоеластичні властивості формули, тоді як для фармакологічного PDRN краще досліджені шлях повторного використання нуклеотидів і дія через A2A-рецептори. Після розщеплення біологічні шляхи PN і PDRN частково сходяться. PN при цьому справді проходять стадію коротших фрагментів, але в тканині не утворюється готовий PDRN-препарат.

Якого результату чекати від ін’єкцій

У дослідженнях після курсу ін’єкцій фіксували покращення зволоженості, еластичності, текстури та дрібних зморшок. Результат розвивається поступово. У перші дні поверхня може виглядати гладшою через введену рідину і локальний набряк. Власне зміни текстури доречно оцінювати через кілька тижнів після завершення курсу, коли папули та набряк уже минули.

У клінічних роботах найчастіше описують курс із двох до чотирьох процедур з інтервалами у кілька тижнів. Точну схему визначають для конкретного препарату, зони і завдання. Надійно назвати універсальну тривалість результату поки неможливо через брак достовірних масштабних досліджень.

Що показують дослідження

Систематичний огляд 2025 року об’єднав дев’ять досліджень із загальною вибіркою 219 пацієнтів. У роботах повідомляли про зменшення зморшок, покращення текстури й еластичності, а небажані явища переважно були легкими та короткочасними. Водночас якість досліджень оцінили як низьку або середню, а відмінності між препаратами, техніками, зонами введення та способами вимірювання не дозволили провести метааналіз.

Важливе обмеження цього огляду: до нього увійшло дослідження Pak та співавторів за участю 72 людей, відкликане ще у 2016 році через неправильне розкриття фінансування і конфлікту інтересів. Його учасників включили до загальної цифри 219, тому цей підсумок не можна сприймати як сукупність дев’яти чинних і однаково надійних досліджень.

У 2026 році вийшов систематичний огляд семи рандомізованих досліджень зі 183 учасниками. Чотири роботи стосувалися естетичного покращення шкіри, одна - профілактики післяопераційних рубців, дві - загоєння ран. Найпослідовніші результати отримали саме для загоєння ран. В естетичній медицині загальна картина також виглядає позитивною, але невеликі вибірки, різні формули та неоднакові критерії оцінювання поки не дають визначити найкращий препарат або універсальний протокол.

Одне з небагатьох прямих порівнянь PN із гіалуроновою кислотою провели за участю 27 людей. Це було split-face дослідження: одному учаснику вводили різні препарати з двох боків обличчя, щоб зменшити вплив індивідуальних відмінностей шкіри. Обидві сторони показали покращення окремих параметрів зволоженості й еластичності. PN продемонстрував кращу динаміку шорсткості та об’єму пор за частиною інструментальних вимірювань, але загальні естетичні оцінки істотно не відрізнялися. Проте невеличка вибірка з 27 людей не доводить перевагу всього класу PN над гіалуроновою кислотою.

Для яких завдань метод підходить

Ін’єкції PN і PDRN розглядають передусім як метод покращення якості шкіри. Курс може бути доречним при зниженій зволоженості, дрібних зморшках, нерівному мікрорельєфі, втраті еластичності та тонкій шкірі, яка виглядає сухою і втомленою. Залежно від конкретного препарату й показань працюють не лише з обличчям, а й із делікатною періорбітальною зоною, шиєю, декольте або тильною поверхнею кистей.

Це варіант для тих, хто хоче поступових змін без додавання помітного об’єму та корекції пропорцій обличчя. Результат оцінюють не одразу після процедури, а після завершення курсу й зникнення набряку: раннє згладжування поверхні частково пов’язане з введеним розчином і реакцією тканин. Очікуваний ефект полягає у більш зволоженій, гладкій та пружній шкірі, а не у зміні рис.

Якщо головним завданням є відновлення втраченого об’єму, корекція активної міміки, виражений ліфтинг або лікування акне, розацеа, пігментації чи дерматиту, потрібен інший метод або окремий лікувальний план. Натомість сценарій поступового покращення якості шкіри без зміни пропорцій обличчя добре відповідає підходу, описаному в матеріалі про well-age в естетичній медицині.

PN та PDRN у косметиці та догляді після процедур

У переліку інгредієнтів косметики PDRN або споріднена ДНК-сировина найчастіше позначається як Sodium DNA. Молекули ДНК великі, заряджені та гідрофільні, тому крізь неушкоджений роговий шар вони проходять погано. Менший розмір фрагментів і спеціальні системи доставлення теоретично можуть покращити проникнення, але це потрібно вимірювати для готового засобу. Слів «низька молекулярна маса» на упаковці недостатньо, щоб зробити висновок про доставлення активу в дерму.

Крем або сироватка з PDRN можуть бути приємними й ефективними засобами догляду, але оцінювати варто всю формулу. Гліцерин і гіалуронова кислота підвищують зволоженість, пантенол та ліпіди підтримують бар’єр, а оклюзивні компоненти зменшують втрату води й пом’якшують шкіру. Щоб окремо оцінити внесок PDRN, потрібне контрольоване дослідження готового продукту. Експерименти на клітинних культурах або фрагментах тканини пояснюють можливий механізм, але не показують, скільки речовини досягне живих шарів шкіри після звичайного нанесення.

На ринку з’являються також рослинні, мікробні та синтетичні матеріали, які називають «веганським PDRN». Саме походження не робить продукт слабшим або сильнішим. Важливі структура полімеру, довжина фрагментів, чистота, стабільність, спосіб доставлення і клінічні дані конкретної формули. Маркетингова назва не підтверджує, що такий матеріал поводиться так само, як PDRN рибного походження.

Після лазера або мікронідлінгу

PN і PDRN можуть з’являтися у постпроцедурному протоколі в різних форматах. Ін’єкційні PN використовують переважно для покращення зволоженості, еластичності та загальної якості шкіри. PDRN частіше розглядають як засіб підтримки відновлення тканин після контрольованого пошкодження. Окремий варіант - професійні засоби з PN або PDRN, які наносять на шкіру після процедури. 

Після абляційного лазера та медичного мікронідлінгу цілісність шкірного бар’єра тимчасово порушена. Для ін’єкцій використовують стерильний препарат, призначений саме для введення у шкіру. Засіб, який наносять під час процедури або одразу на відкриті мікроканали, також має бути прямо призначений виробником для такого застосування. Звичайна косметична сироватка, навіть із PN або PDRN, для внесення у пошкоджену шкіру не підходить.

У домашньому догляді засіб із PN або PDRN можна використовувати тоді, коли це допускає схема відновлення після конкретної процедури. У цей період він залишається косметичним засобом, а не продовженням ін’єкційного лікування. Намагатися посилити його дію домашнім дермаролером не слід: косметична формула не розрахована на введення у шкіру.

Безпека і вибір препарату

Позначення PN або PDRN саме по собі нічого не говорить про якість і безпеку препарату. Значення мають виробник, склад, концентрація, молекулярна маса полінуклеотидів, допоміжні компоненти та призначення конкретної формули. Препарат має бути офіційно допущений до ін’єкційного застосування, а в інструкції повинні бути зазначені спосіб введення, рекомендовані зони, протипоказання та умови зберігання. Косметичні сироватки й ампули для зовнішнього нанесення вводити у шкіру не можна.

Перед процедурою варто уточнити назву препарату і попросити показати упаковку. Вона має бути неушкодженою, із зазначеними виробником, номером партії та терміном придатності. Для ін’єкцій використовують стерильний препарат в одноразовій упаковці, яку відкривають безпосередньо перед процедурою. Вибір між PN і PDRN роблять не за популярністю назви, а за завданням, зоною введення та характеристиками готової формули. Особливо уважно препарат добирають для шкіри навколо очей, де набряк виникає частіше і може зберігатися довше.

ДНК, з якої отримують PN і PDRN, відрізняється від рибних білків, а очищення видаляє більшість білкових домішок. Проте людині з алергією на рибу необхідно повідомити про неї лікаря до процедури. Так само важливо розповісти про попередні реакції на ін’єкції, герпес, алергічні захворювання та приймання ліків. Процедуру не проводять за активної інфекції, герпетичних висипів, вираженого запалення або пошкодження шкіри в зоні введення. Під час вагітності та грудного вигодовування такі ін’єкції відкладають через відсутність достатніх даних про безпеку.

Почервоніння, помірна болісність, папули, локальний набряк і синці належать до очікуваних реакцій та зазвичай слабшають протягом кількох днів. Інфекція, стійкий набряк, запальні вузлики й ушкодження судини трапляються значно рідше. Сильний біль, що наростає, різке збліднення або сітчасте забарвлення шкіри, швидке посилення набряку, гнійні виділення чи підвищення температури потребують термінового огляду лікаря. Будь-яке порушення зору після ін’єкцій у ділянці обличчя є підставою для невідкладної медичної допомоги.

Що запитати перед процедурою

  • Який саме препарат планують вводити і який його регуляторний статус у цій країні?
  • Це PN, PDRN чи комбінована формула з гіалуроновою кислотою, лідокаїном або іншими компонентами?
  • Які концентрація, походження сировини та рекомендовані виробником зони введення?
  • Яку характеристику шкіри має змінити процедура і як оцінюватимуть результат?
  • Чому лікар обрав саме цей курс і на яких даних ґрунтується протокол?
  • Які реакції після ін’єкцій очікувані, а за яких симптомів потрібно терміново звернутися по допомогу?

Хороше призначення починається з конкретного завдання. Якщо йдеться про сухість, дрібну зморшкуватість або нерівну текстуру, вдало підібраний препарат може дати поступове і помірне покращення. Дефіцит об’єму, активна міміка, виражений птоз або дерматологічне захворювання потребують іншої тактики.

Полінуклеотиди мають цікаву біологічну основу і вже накопичили позитивні клінічні дані, але доказова база ще не дозволяє говорити про один стандартний ефект для всіх PN і PDRN. Найчесніше оцінювати не популярність назви, а конкретний препарат: що входить до його складу, для якого застосування він призначений і чи можна перевірити результат після курсу без поправки на ранній набряк.

Джерела

  1. Lampridou S., Bassett S., Cavallini M., Christopoulos G. The Effectiveness of Polynucleotides in Esthetic Medicine: A Systematic Review. Journal of Cosmetic Dermatology, 2025; 24: e16721.
  2. Kream E. J., Anooshiravani N., Hosking A.-M., Boen M., Fabi S. G. Global Trends and Evidence Evaluation: A Systematic Review of Polynucleotide and Polydeoxyribonucleotide Therapy in Dermatology. Dermatologic Surgery, 2026. Online ahead of print.
  3. Alhussain A. M., Albusayys S. T. M., Alfhadi M. A. та ін. Polynucleotides and Polydeoxyribonucleotides for Skin Rejuvenation, Postoperative Scar Prevention, and Wound Healing: A Systematic Review of Randomized Clinical Trials. Cureus, 2026; 18(7): e112403.
  4. Lee Y. J., Kim H. T., Lee Y. J. та ін. Comparison of the Effects of Polynucleotide and Hyaluronic Acid Fillers on Periocular Rejuvenation: A Randomized, Double-Blind, Split-Face Trial. Journal of Dermatological Treatment, 2022; 33(1): 254-260.
  5. Marques C., Porcello A., Cerrano M. та ін. From Polydeoxyribonucleotides (PDRNs) to Polynucleotides (PNs): Bridging the Gap Between Scientific Definitions, Molecular Insights, and Clinical Applications of Multifunctional Biomolecules. Biomolecules, 2025; 15(1): 148.
  6. Colangelo M. T., Galli C., Guizzardi S. The Effects of Polydeoxyribonucleotide on Wound Healing and Tissue Regeneration: A Systematic Review of the Literature. Regenerative Medicine, 2020; 15(6): 1801-1821.
  7. Squadrito F., Bitto A., Irrera N. та ін. Pharmacological Activity and Clinical Use of PDRN. Frontiers in Pharmacology, 2017; 8: 224. Corrigendum: Frontiers in Pharmacology, 2022; 13: 1073510.
  8. Journal of Korean Medical Science. Notice of Retraction: Pak C. S. et al. A Phase III, Randomized, Double-Blind, Matched-Pairs, Active-Controlled Clinical Trial and Preclinical Animal Study to Compare the Durability, Efficacy and Safety Between Polynucleotide Filler and Hyaluronic Acid Filler in the Correction of Crow’s Feet: A New Concept of Regenerative Filler. Journal of Korean Medical Science, 2016; 31(2): 330.
  9. U.S. Food and Drug Administration. Microneedling Devices: Getting to the Point on Benefits, Risks and Safety. Updated 2025.