Цифрова втома більше не виглядає як індивідуальна проблема окремих людей, які «забагато сидять у телефоні». Вона стала фоновим станом — тихим, але масовим. І саме тому сьогодні вона дедалі чіткіше проявляється не лише у психіці чи концентрації, а й у тому, як ми ставимося до догляду за собою.
Self-care, який ще кілька років тому сприймався як спосіб відновлення, дедалі частіше починає працювати навпаки — як ще один канал навантаження. І це вже не випадковість, а тренд.
Цифрова втома як тренд, а не особистий збій
Тренди завжди починаються не з назв, а з повторюваних симптомів. У випадку цифрової втоми вони впізнавані:
- відчуття постійної фрагментації уваги;
- складність утримувати фокус навіть у простих ритуалах;
- втома не від дій, а від необхідності постійно обирати;
- роздратування від «ще одного повідомлення», «ще одного нагадування», «ще одного списку».
Це не про технології як такі. Це про режим безперервної присутності — коли між роботою, відпочинком і доглядом за собою зникають чіткі межі.
Саме в цій точці цифрова втома перестає бути психологічним терміном і стає культурним явищем.
Є ще один важливий вимір, який робить цю втому масовою: економіка уваги. Увага стала обмеженим ресурсом, і все, що її вимагає — навіть корисне — автоматично відчувається як навантаження. Self-care опиняється в одному ряду з робочими чатами, стрічкою, новинами, плануванням і нагадуваннями. І якщо догляд побудований так, що просить «ще трохи уваги», він починає конкурувати не з лінню, а з перенасиченням.
Як цифрова втома змінює уявлення про догляд
Одна з перших сфер, де цей зсув стає помітним, — догляд за собою. Не на рівні продуктів, а на рівні очікувань.
Там, де раніше цінувалася складність і «просунутість» рутин, з’являється запит на інше:
- менше етапів;
- менше активних рішень одночасно;
- менше потреби «відстежувати» результат;
- більше відчуття, що догляд не потребує постійної уваги.
Цифрова втома робить будь-яку багатоступеневу систему вразливою. Навіть якщо вона ефективна за формулою, вона може бути непридатною за відчуттям.
Чому self-care почав виснажувати
Парадокс сучасного self-care у тому, що він дедалі частіше будується за тією самою логікою, що й цифрові сервіси: трекінг, оптимізація, регулярні нагадування, «правильна» частота.
У результаті догляд починає жити за правилами продуктивності. Його легко пропустити, складно завершити і неможливо «зробити достатньо». Він перетворюється на ще один процес, який потрібно контролювати.
І саме тут виникає внутрішній конфлікт: те, що мало б знижувати навантаження, стає його продовженням.
У цій точці корисно розрізняти два дуже схожі на вигляд, але принципово різні сценарії. Є красивий self-care — той, що добре виглядає в уяві, у списках і в контенті: «ідеальна рутина», «правильний ритуал», «повний протокол». А є робочий self-care — той, після якого стає легше жити, а не складніше планувати. Вони можуть складатися з однакових засобів, але відрізняються одним: чи знімає ця практика напругу з системи, чи лише маскує її ще одним рівнем контролю.
Шкіра як екран: чому втома стає видимою
Цифрова втома не завжди проявляється одразу у вигляді тривоги чи безсоння. Часто вона першою з’являється у вигляді загальної нестабільності — і саме шкіра стає місцем, де це видно.
Підвищена реактивність, складність утримувати результат, потреба у постійному «підсиленні» — усе це не обов’язково ознака неправильного догляду. Часто це сигнал, що система перевантажена.
У цьому сенсі догляд перестає бути ізольованою зоною. Він починає напряму залежати від того, як організований день, сон, кількість інформації і швидкість перемикань.
Що стає новою нормою
Як і будь-який тренд, цифрова втома не просто виснажує — вона змінює уявлення про норму.
І тут важливий непомітний зсув: відмова від зайвих кроків дедалі рідше виглядає як «лінь» чи «недисциплінованість» — і дедалі частіше як форма адаптації. Це не спрощення заради спрощення, а спосіб повернути собі відчуття керованості, коли загальна кількість стимулів уже перевищує можливості системи.
Нормою поступово стає:
- повторюваність замість постійного оновлення;
- рутини, які не потребують пояснень;
- відсутність піків замість коротких ефектів;
- догляд, який не «просить уваги».
Цей зсув добре видно в ширшому lifestyle-контексті — у зміні ритмів, відмові від надмірної стимуляції і пошуку стабільності як цінності. Саме про це йдеться в матеріалах розділу Lifestyle, де догляд, відновлення і спосіб життя складаються в єдину логіку.
Як читати self-care тренд у добу цифрової втоми
Цифрова втома змінює не лише практики, а й спосіб читання трендів. Self-care більше не працює як універсальний рецепт.
Запит зміщується з «що ще додати» на «що можна не робити». З контролю — на зняття напруги. З ефекту — на відчуття, що система не перевантажена.
У цій точці догляд перестає бути списком завдань і починає виконувати свою первинну функцію — підтримувати.
Цей процес неможливо повністю зрозуміти без психологічного контексту. Саме тому продовження цієї теми логічно виходить у площину того, як змінюється сприйняття уваги, контролю і відновлення.
[Наступний матеріал: психологічні тренди — як цифрове перевантаження змінює наші внутрішні механізми]
Замість висновку
Цифрова втома не зникне найближчим часом. Але вона вже змінює правила. І догляд за собою — одна з перших сфер, де ці зміни стають помітними.
У цьому сенсі self-care сьогодні — не про те, щоб робити більше. А про те, щоб не посилювати те, що вже перевантажене.
Джерела
-
An R., Wang X., Li Y. Digital fatigue and academic resilience among university students. Scientific Reports, Nature Publishing Group, 2025.
-
Jegorow D. Digital fatigue, sustainability behaviour, and energy awareness among Generation Z. Social Sciences, MDPI, 2026.
-
Ordóñez S. L. R. Digital fatigue among university faculty: impact of intensive use of virtual platforms on workplace well-being. Revista Caribeña de Investigación Educativa (RECIE), 2025.
-
The impact of digital fatigue on employee productivity and well-being: a scoping literature review. ResearchGate, 2025.
-
Digital fatigue in the age of screens: eye and postural strain among 18–35-year-old screen users. ResearchGate, 2025.